З вiдповiдачем — Iвасюком Григорiєм Степановичем — я перебувала у фактичних шлюбних вiдносинах з 2001 до 2003 року. Нарештi ми вирiшили одружитися i 12 грудня 2003 подали заяву про реєстрацiю шлюбу до органiв РАГС Голосiївського району м. Києва.

Подавши заяву, ми вирiшили вiдсвяткувати цю подiю разом iз своїми друзями. Коли ми всi у станi сильного сп'янiння повернулися до нас додому, мiй майбутнiй чоловiк запропонував менi укласти шлюбний договiр i я погодилася. Чоловiк запросив приватного нотарiуса Завгороднього П. I. додому та вiн посвiдчив цей договiр. А 14 сiчня 2004 року наш шлюб було зареєстровано.

Протягом року менi чоловiк нiчого не говорив про умови договору, а коли постало питання про повернення його особистого боргу, вiн сказав, що належне менi майно пiде на покриття боргу i ми змушенi будемо звiльнити квартиру. Дiйсно, пунктом 5 шлюбного договору передбачається, що все майно, набуте мною до одруження, буде нашою спiльною власнiстю.

Однак, це положення шлюбного договору є незаконним, оскiльки суперечить ч. 5 ст. 93 СК, адже до належного менi майна вiдноситься й квартира, в якiй ми проживаємо. Крiм того, нотарiусом Завгороднiм П. I. було вчинено нотарiальну дiю за заявою осiб, якi перебували у нетверезому станi, та були не здатнi розумiти значення своїх дiй.

Тому з урахуванням вищенаведеного та на пiдставi статей 203, 215, 216, 225 ЦК та ст. 103 СК

1. Визнати шлюбний договiр, укладений мiж Iвасюк Валентиною Сергiївною та Iвасюком Григорiєм Степановичем 12 грудня 2003 року, недiйсним.

2. Викликати свiдкiв: Мартиненко Галину Степанiвну та Мартиненка Василя Миколайовича, якi проживають за адресою: м. Київ, вул. Костянтинiвська, буд. 45, кв. 113; Стасюк Ольгу Миронiвну, яка проживає за адресою: м. Київ, пл. Михайлiвська, буд. 12, кв. 151 — на пiдтвердження того, що на момент пiдписання договору я перебувала у станi сп'янiння.