20 сiчня 2003 р. наш син, Музика Кирило Анатолiйович, зник у горах Закарпаття. Згiдно зі ст. 45 ЦК України 23 сiчня 2004 р. рiшенням Солом'янського районного суду м. Києва мого сина було визнано безвiсно вiдсутнiм. З часу зникнення нашого сина його дружина припинила з нами спiлкуватися i змiнила адресу мiсця проживання.

У той час, коли мiй син був фактично безвiсно вiдсутнiм, його дружина Музика Олеся Дмитрiвна народила сина — Музику Олега Кириловича, а наш син був записаний батьком дитини лише на пiдставi ст. 122 СК, оскiльки вони перебували у зареєстрованому шлюбi. Ця обставина пiдтверджується свiдоцтвом про народження, виданим органом РАЦС Солом'янського району м. Києва 11 березня 2004 р., де Музика Кирило Олександрович записаний батьком цiєї дитини. Про народження онука нас невiстка навiть не повiдомила.

25 сiчня 2006 р. наш син за заявою Музики О. Д. i на пiдставi рiшення Солом'янського районного суду м. Києва був оголошений померлим (свiдоцтво про смерть, видане органом РАЦС Солом'янського району м. Києва 26 лютого 2006 р.).

До свого зникнення, наступного оголошення безвiсно вiдсутнiм, а згодом i померлим, наш син не склав заповiту, i тому спадкування здiйснюється за законом.

Право на спадкування за законом згiдно зі ст. 1261 ЦК України, мають дiти спадкодавця, у тому числi зачатi за життя спадкодавця та народженi пiсля його смертi, а також той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Оскiльки мiй син помер одруженим, право на спадкування за першою чергою маю я, Музика Анатолiй Олександрович (його батько), а також Музика Олена Карпiвна (його мати). Ця обставина пiдтверджується копiєю сторiнок з паспорта з вiдмiтками про дiтей. Також право на спадкування має його дружина та син. Ця обставина пiдтверджується свiдоцтвом про народження, зазначеним вище.

Однак iснують обставини, на пiдставi яких можна стверджувати, що мiж Музикою Кирилом Анатолiйовичем, особою, що записана батьком Музики Олега Кириловича, та останнім кровного спорiднення немає. Наш син не може бути батьком дитини, яка народилася 12 лютого 2004 р., оскiльки вже вважався безвiсно вiдсутнiм з 20 сiчня 2003 р.

На той час органам РАЦС не були наданi вiдомостi про безвiсну вiдсутнiсть нашого сина. Цi ж вiдомостi свiдчать про вiдсутнiсть кровного спорiднення мiж моїм сином та дитиною, батьком якої вiн записаний. Зрозумiло, що цей висновок зумовлений тим, що вiдповiдачка вiдповiдала правдиво на питання суду про те, що в неї немає вiдомостей вiд нашого сина, коли наш син визнавався безвiсно вiдсутнiм, а потiм й оголошувався померлим.

Згiдно iз ст. 137 СК України, якщо через поважнi причини особа не знала про те, що записана батьком дитини i померла, оспорити її батькiвство можуть її спадкоємцi, тобто у даному випадку батьки. Вважаємо, що наш син не мiг передбачити своєї смертi у результатi нещасного випадку. Тому вiн не мiг заздалегiдь написати заяву про невизнання себе батьком, оскiльки його дружина на той момент не була вагiтною, а ми не могли ранiше оспорити батькiвство нашого сина щодо дитини, батьком якої вiн записаний, оскiльки не знали про народження Музики Олега Кириловича.

На пiдставi викладеного та керуючись ст. 4 ЦПК та ч. 3 ст. 137 СК,

1. Вилучити запис про Музику Кирила Олександровича як про батька з актового запису про народження Музики Олега Кириловича.

2. Призначити генетичну експертизу та її проведення доручити спецiалiстам медико-генетичної консультацiї при Українськiй спецiалiзованiй лiкарнi «Охматдит». Поставити перед експертами таке питання: чи може бути громадянин Музика Кирило Анатолiйович батьком Музики Олега Кириловича, 12 лютого 2004 р. народження.