На пiдставi рiшення Оболонського районного суду мiста Києва № 2-1345 вiд 12 грудня 2003 року я, Золотарьов Володимир Iванович, був зобов'язаний сплачувати алiменти на утримання свого дiда. Протягом чотирьох мiсяцiв, а саме до квiтня 2004 року, я сумлiнно виконував свiй обов'язок по утриманню. Але у квiтнi 2004 року лiкарі у мене виявили початкову форму онкологiчного захворювання кровi (лейкемiю), що пiдтверджується вiдповiдним висновком лiкарiв. У зв'язку з цiєю хворобою, щоб врятувати собi життя, я вимушений був пройти тримiсячний курс лiкування у Київськiй клiнiчнiй лiкарнi № 1. Моє тривале перебування у цiй лiкарнi пiдтверджується вiдповiдною випискою з iсторiї хвороби. Зрозумiло, що коли моє життя було пiд загрозою, я не думав про iснування власних обов'язкiв, якi не здатен був виконувати з об'єктивних причин, i не ставив перед судом питання про те, що мене необхiдно звiльнити вiд виконання алiментних обов'язкiв.

Внаслiдок того, що я три мiсяцi лежав у лiкарнi i не працював, у мене виникла заборгованiсть по сплатi алiментiв на утримання дiда у 600 гривень. Погасити цю заборгованiсть я не можу, оскiльки витратив майже всi свої заощадження на лiкування. Вважаю, що у цей перiод я сам потребував утримання i допомоги, але не звертався по допомогу лише тому, що в мене були деякi заощадження. Тому виникнення заборгованостi — це наслiдок моєї хвороби, а неможливiсть лiквiдувати таку заборгованiсть — це об'єктивна обставина.

Але зараз я повернувся у приватну юридичну фiрму «Юридичний консалтинг», де я ранiше працював на посадi юриста, i надалi буду продовжувати утримувати мого дiда, поки не сплине строк утримання.

Враховуючи все вищенаведене та на пiдставi статей 274 та 197 СК

Звiльнити Золотарьова Володимира Iвановича вiд сплати алiментної заборгованостi на утримання Золотарьова Сергiя Олександровича, що встановлено рiшенням Оболонського районного суду м. Києва № 2-1345 вiд 12 грудня 2003 року.